Бесплатный фрагмент - Антична література

МАТЕРІАЛ ДО ПІДГОТОВКИ

Читаємо все!

Виписуємо те, що виокремлено синім, та під словом «Узагальнення». Завдання для самостійного виконання виокремлені червоним.

Назви тем пишемо обов’язково!

Урок №1

НАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО СВІТУ

Ми розпочинаємо курс світової літератури саме з Стародавньої Греції. Чому? Якщо ми уважно простежимо розвиток літератури, мистецтва, філософії, ми побачимо, що своїми коренями всі ці галузи сприйняття людиною світу та його віддзеркалення сягають часів античності. Отже, перше: що таке античність? Античність (від латинського antiquus — давній) — культура Стародавньої Греції та Стародавнього Риму від її виникнення (кінець 3 тисячоліття до нашої ери) до падіння Римської імперії (5 століття нашої ери).

Грецька народність представлена чотирма племінними групами: ахейці, дорійці, іонійці, еолійці. Кожна з них мала свої відмінності у звичаях та релігійних поглядах. Але всі вони говорили однією мовою з незначними діалектними відмінностями та чітко усвідомлювали свою належність до однієї народності та однієї цивілізації. Давні греки називали себе еллінами, це їх «самоназва». На межі третього — другого тисячоліть протогрецькі (πρῶτος (протос) — давньогрецькою мовою перший) племена з’являються на Балканському півострові. Це були ахейці, найбільш давня племінна грецька група. Вони почали переселятися з півночі Балканського півострова на південь та на острови. Цей рух тривав до XII — XI століть. Доеллінське (корінне) населення Греції — пелазги. Це люди зовсім іншого племені і іншої мови. Пелазгеотіада — первісно область на сході Фессалії у північній Греції. Пізніше ця назва поширилася, охоплюючи все населення доеллінської Греції і навіть Італії. Міфологічний родоначальник пелазгов — Пелазг, пов’язаний з Аркадією або з Аргосом. Перед навалою північних племен пелазги тікали в гори, на острови, за море чи ставали невільниками.

Греки у давнину заселяли так званий Егейський регіон. Це Балканський півострів, острова Егейського моря, узбережжя Малої Азії, яку вони називали Анатолією (ἀνατολή (анатоле) — схід). У процесі колонізації у VIII — VI ст. греки засвоїли території Південної Італії, Сицилії (вони отримали назву Великої Греції), а також узбережжя Чорного моря. Поняття «Давня Греція» — умовне, воно прийняте у науці. Насправді ніякої єдиної грецької держави не було: був ряд дрібних державних утворень на початку з монархічним, а потім і з республіканським улаштуванням зі своїми центрами та приєднаними до них територіями. Пізніше вони перетворилися на поліси (міста). Наведемо приклади давньогрецьких областей та центральних міст-полисів у них: Аттика, центр — Афіни; Беотія — Фіви; Лаконія — Спарта; Арголіда — Аргос та Мікени, Фессалія — Фарсал, Фокіда — Дельфи, Аркадія — Мантінея та багато інших. Давні греки називали себе еллінами, ахейцями, данаями. Елліни — це спільна для всіх давніх греків їх самоназва.

Декілька слів про періодизацію давньогрецької історії та культури